Dogs Against Mines: How Switzerland Supports Demining in Mykolaiv Region

[ тема ] Розмінування

Україну часто називають однією з найбільш замінованих країн світу: близько 132 тис. квадратних кілометрів території вважаються потенційно небезпечними. Доки такі ділянки не будуть належним чином обстежені, їх не можна вважати безпечними. Спеціально навчені собаки, так звані мінно-пошукові, допомагають визначати потенційно небезпечні території.

Розмінування Миколаївщини розпочалося після деокупації перших громад у 2022 році. Відтоді сапери обстежують території, забруднені мінами та іншими вибухонебезпечними предметами внаслідок російської окупації та бойових дій. Повернення цієї землі до безпечного використання потребує різних методів. Один із них — використання спеціально навчених собак для виявлення вибухонебезпечних предметів. Такі команди працюють на Миколаївщині в межах проєкту гуманітарного розмінування, який підтримує Швейцарія у партнерстві з міжнародною організацією APOPO та українськими саперами.

Партнерство заради сталого розвитку / 17

Чалі, бельгійська вівчарка малінуа, системно рухається полем під керівництвом своєї хендлерки Гюльнари. Коли вона відчуває запах, який її навчили розпізнавати, то не гавкає і не копає землю. Вона просто сідає. Для саперів, які працюють поруч, цей тихий сигнал позначає ділянку, що потребує детальнішої перевірки.

Гюльнара і Чалі працюють у межах проєкту гуманітарного розмінування на Миколаївщині, який підтримує Швейцарія. Він реалізується спільно з міжнародною організацією APOPO й українськими саперами. Спеціально навчені собаки допомагають командам швидше визначати потенційно забруднені ділянки й повертати землю до безпечного використання.

Розмінування Миколаївщини розпочалося після деокупації перших громад у 2022 році. Відтоді сапери обстежують території, забруднені мінами та іншими вибухонебезпечними предметами внаслідок російської окупації та бойових дій. Повернення цієї землі до безпечного використання потребує різних методів. Один із них — використання спеціально навчених собак для виявлення вибухонебезпечних предметів. Такі команди працюють на Миколаївщині в межах проєкту гуманітарного розмінування, який підтримує Швейцарія у партнерстві з міжнародною організацією APOPO та українськими саперами.

Саперка Гюльнара та її напарник собака Чалі на тренуванні.

Як собака шукає міни

Перед початком роботи сапери готують територію: очищають її від рослинності, позначають межі та перевіряють поверхню. Потім поле ділять на ділянки, які хендлери із собаками послідовно обстежують.

Собаки реагують не на метал, а на запах вибухових речовин. Це особливо важливо на українських полях, де після бойових дій часто залишаються уламки, гільзи, цвяхи та інше металеве сміття. Якщо собака відчуває відповідний запах, вона сідає, пояснює тімлідерка Дарина.

Після цього місце позначають і детально перевіряють сапери. Оскільки запах може переноситися вітром, сигнал собаки не обов’язково означає, що вибухонебезпечний предмет знаходиться безпосередньо під її лапами.

Коли Чалі чує небезпечний запах, вона не гавкає, а спокійно сідає, подаючи сигнал саперам.

Саме сапери визначають, що знаходиться в землі, і за потреби вилучають предмет. Собака їх не замінює — вона допомагає швидше визначати ділянки, які потребують особливої уваги.

Наприклад, команда виявила частину ракети «Ураган». Подальша перевірка показала, що це був лише двигун, який не становив вибухової небезпеки. Для собаки, однак, тип предмета не має значення: її завдання — виявити знайомий запах і подати сигнал хендлеру.

Чому саме собаки?

На Миколаївщині для такої роботи використовують бельгійських вівчарок малінуа. Для цього потрібні активні, витривалі собаки з гострим нюхом і високою мотивацією до пошуку. Їх відбирають ще в молодому віці: фахівці оцінюють здатність тварин шукати, концентруватися та виконувати завдання. Після цього починається тривале спеціалізоване навчання, під час якого собаки вчаться розпізнавати запахи вибухових речовин.

Частина собак приїжджає в Україну вже підготовленою. Вони проходили навчання та працювали в інших країнах, зокрема на базах APOPO у Камбоджі. Втім, їхнє навчання продовжується й після прибуття в Україну: перед роботою на реальній ділянці собаки регулярно проходять перевірки. І ці перевірки потрібні не лише для підтримання навичок.

«Собака — жива істота, і її стан безпосередньо впливає на роботу. Вони як люди», — пояснює програмна офіцерка APOPO в Україні Таміла.

Таміла знає, що стан собаки критично важливий для роботи — а значить і для безпеки людей.

Собака може втомитися, зазнати стресу або просто бути не в найкращому стані в конкретний день. Тому хендлери стежать і за точністю пошуку, і за самопочуттям тварини. На тренувальній базі собаки щодня проходять перевірки перед виїздом у поле. Якщо тест не пройдено, цього дня тварина не працює.

Для нас собаки так само важливі, як і люди.

Собаки можуть працювати до чотирьох годин на день, а в спекотну погоду — менше. До полів їх перевозять в автомобілях із кондиціонерами: поки одні собаки працюють, інші відпочивають у прохолодному середовищі. Влітку команди також отримали можливість починати роботу приблизно о шостій ранку, адже вже близько 9:30 температура може ставати надто високою для ефективного пошуку.

«Для нас собаки так само важливі, як і люди», — каже Таміла.

Чалі готова до роботи.

Людина і собака — одна команда

Зазвичай один хендлер працює з двома собаками. Він задає напрямок пошуку, стежить за поведінкою тварини та спостерігає за її реакціями. Тімлідер контролює всю операцію, зокрема безпеку людей і тварин та організацію процесу пошуку.

Але самих процедур недостатньо. Не менш важлива довіра між людиною і собакою.

Гюльнара, наприклад, прийшла до роботи з тваринами вже маючи досвід у гуманітарному розмінуванні. Спочатку вона працювала у сфері нетехнічного обстеження, де збирають і аналізують інформацію про можливе забруднення територій. Потім перейшла до ручного розмінування, а згодом почала працювати із собаками — саме цього вона хотіла від самого початку.

Сьогодні вона працює разом із Чалі. Гюльнара добре знає її поведінку й може помітити навіть найменші зміни під час пошуку. За словами Таміли, їхній зв’язок давно вийшов за межі суто професійних стосунків.

У майбутньому Гюльнара розглядає можливість стати тімлідеркою, хоча наразі хоче продовжувати працювати безпосередньо в полі.

Близько 60% працівників на операційних посадах у команді — жінки. П’ятеро з восьми тімлідерів також жінки. Останнім часом до команд почало долучатися більше ветеранів.

Шляхи в професію можуть бути різними: хтось починає з догляду за тваринами, а згодом стає хендлером, інші приходять з інших напрямків гуманітарного розмінування.

Член APOPO проводить інструктаж.

Тренувальна база на Миколаївщині

Щоб не доводилося постійно перевозити собак між різними містами для тренувань і перевірок, на Миколаївщині розвивають спеціальну тренувальну базу. Умови там максимально наближені до реального поля: на території є різні типи рослинності, підготовлені ділянки та закладені в ґрунт вибухонебезпечні предмети, які використовують у навчальних цілях.

Різні типи боєприпасів мають різний склад і, відповідно, різні запахові профілі. Собаки мають навчитися розпізнавати якомога ширший спектр таких запахів. Після того як предмет закладають у ґрунт, потрібно близько трьох місяців, щоб запах сформувався достатньо природним чином для тренувань.

У майбутньому база також має використовуватися для навчання й акредитації собак інших організацій, які працюють у сфері гуманітарного розмінування. Це дозволить проводити частину підготовки безпосередньо на Миколаївщині.

Повернути землю людям

Робота кропітка й значною мірою залежить від умов. На одній із ділянок команда працювала близько трьох місяців. Холодна погода затримала початок робіт, а влітку спека скоротила кількість годин, протягом яких собаки могли ефективно працювати.

За кожним обстеженим квадратним метром стоїть не просто статистика. Це земля, яку знову можна буде обробляти й безпечно використовувати.

Ціль проєкту — повернути 2 млн квадратних метрів української землі до безпечного використання.

Перед командою людей і собак стоїть масштабне завдання — допомогти знову зробити українську землю безпечною.

Заради цього APOPO надає свій досвід роботи з мінно-пошуковими собаками, українські сапери забезпечують необхідні знання й операційні спроможності безпосередньо на місці, а Швейцарія фінансує роботу команд, обладнання та розвиток цих спроможностей у сфері гуманітарного розмінування в Україні.

У межах проєкту APOPO підтримує дві команди, до складу яких загалом входять п’ять хендлерів. Також проєкт передбачає використання дистанційно керованої машини для розчищення рослинності, яка допоможе швидше готувати території до подальшого обстеження.

Для Швейцарії гуманітарне розмінування — це не лише повернення сільськогосподарських земель до використання. Насамперед ідеться про безпеку людей і можливість громад знову отримати доступ до землі, від якої залежать їхні засоби до існування та повсякденне життя.