Як біля фронту діти вчаться у підземній школі з цифровою екосистемою Мрія, яку підтримала Швейцарія

How children learn thanks to the digital ecosystem Mriia, supported by Switzerland

У Запоріжжі, за 20 кілометрів від лінії фронту, діти навчаються у підземних школах. Тут, у сучасному просторі гімназії №32 на глибині 7 метрів, на стінах — вірші українських поетів, діти вчаться в класах з інтерактивними панелями й грають у теніс на перервах. І основою взаємодії педагогів, учнів і батьків є державна освітня екосистема Мрія, розробку і впровадження якої підтримала Швейцарія. Один із тих, хто адмініструє екосистему, допомагає колегам розібратися з функціоналом та заохочує їх не боятися нових технологій — вчитель інформатики Данило Хілько.

26-річний Данило Хілько працює у школі ще з 2020 року. Зараз він — вчитель інформатики, класний керівник і адміністратор державної освітньої екосистеми Мрія. У школі його знають не тільки як педагога, а і як людину, яка постійно щось модернізує.

Колись він власноруч змінив свій кабінет інформатики — приніс декор і плакати, щоб зробити простір більш живим та цікавим для дітей. Тепер замість звичних шкільних стендів — постери з улюбленими мультяшними героями, власні малюнки-антистрес та колажі з фотографіями, які для улюбленого вчителя зробили учні.

— Якщо ти побудуєш комунікацію з дитиною, то у тебе все вийде. Навіть найнудніша тема буде цікавою. Зі старшими класами взагалі відчуваєш себе ніби на одній хвилі, — каже Данило й з теплотою згадує про сюрприз, який учні організували на його день народження — прийшли вітати з повітряними кульками та тістечками додому.

Данило Хілько — один з амбасадорів державної освітньої екосистеми Мрія.

Освіта під землею

Підземні класи у Запорізькій гімназії №32 відкрили наприкінці 2025 року. Вони побудовані спеціально й окремо від старої споруди, яку наразі не використовують. Тепер тут у дві зміни навчаються близько 600 дітей. Простір облаштований 19 повноцінними класами, лаунж-зонами, кабінетом психологічного розвантаження, медпунктом, зонами для активного відпочинку.

— Тут все так влаштовано, що завжди була комфортна температура. Коли була зима і на вулиці -15, внизу діти ходили у футболках. Працює вентиляція, кондиціонування, усе автономно. Якщо немає світла, то автоматично запускаються генератори. Замість звичайних шкільних дзвоників ми взяли музичні мелодії відомих українських пісень: «Черемшина» та «Край, мій рідний край», — розповідає Данило.

Уроки тут дещо коротші від класичних українських — лише по 30 хвилин. Це зроблено, щоб школа могла працювати у дві зміни.

— Коли ми повернулися в класи наживо, відчувався контраст. Діти ніби забули, що таке соціалізація. У них не було цього звичайного підліткового життя. Але поступово повернення у колектив змінило ситуацію, — каже Данило.

Все заради вкрай важливої мети — щоб діти повернулися до живого навчання, яке спочатку переривала пандемія, а потім повномасштабне вторгнення.

Мрія замість паперових журналів

Понад рік гімназія працює з Мрією — державною освітньою екосистемою для вчителів, учнів і батьків, яку підтримує Швейцарія в межах програми EGAP.

Саме Данило був одним із тих, хто наполіг на підключенні школи до екосистеми — однією з перших в місті.

— Ми не були в переліку перших 40 шкіл України, які брали участь в пілотному проєкті. Але я постійно заходив на сайт і подавав заявки, бо розумів, що за цим майбутнє. Хоча був страх, що буде складно переналаштувати вчителів, адже люди звикають до одного формату. Але я вирішив ризикнути, — згадує він.

Спершу Хілько сам розбирався в екосистемі: переносив розклад, налаштовував журнали, вносив навантаження вчителів, вписав всю інформацію про педагогів. Це дозволило вже наочно продемонструвати вчителям, як працює Мрія.

Однією із задач Данила було зацікавити педагогів у Мрії й переконати, що вона полегшить їхню роботу.

Раніше праця вчителя — це було не лише викладання, а й безліч паперової роботи, в якій було легко заплутатися.

У екосистемі кожен вчитель бачить розклад уроків, теми занять, успішність дітей і навіть може одразу проаналізувати, хто за середнім балом претендує на похвальний лист. Окремий розділ — позакласна діяльність, де зібрана інформація про гуртки та групи подовженого дня для дітей з початкової школи.

Тепер у Мрії ведеться майже вся шкільна документація: оцінки, журнали, домашні завдання, статистика успішності, повідомлення між вчителями й батьками, дітьми. Усе — на одному порталі та мобільному застосунку.

— Я впевнений, що вчителі не пожалкували про доєднання до Мрії. Раніше на це витрачали купу часу. А зараз достатньо кількох кліків й екосистема сама формує свідоцтво досягнень (раніше це називалося «табелем»). Система автоматично розраховує, яку оцінку дитина має з кожної навички, — говорить він.

Крім того, через Мрію вчителі можуть створювати тести за допомогою штучного інтелекту на основі матеріалів та підручників. До бета-тестування цього сервісу залучали безпосередньо педагогів школи.

Не сам на сам із війною

Данило народився в Токмаку, який Росія окупувала у 2022-му, а потім переїхав з батьками до Запоріжжя. Попри постійні обстріли та небезпеку, виїжджати з міста він не планує.

— Я ніколи не думав про небезпеку. Можливо, це й погано, коли над головою літають БПЛА. Але я залишаюся в Запоріжжі, бо тут мої батьки, друзі, учні, все моє життя. Я ніколи серйозно не думав про переїзд, — говорить Данило.

Він каже, що саме тому для нього важливо, що навіть під час війни українська освіта не залишилася сам на сам зі своїми проблемами.

Я хочу подякувати Швейцарії за те, що вони інвестували в українську освіту такий значний капітал.

— Створення екосистеми Мрія полегшило роботу вчителів й допомогло батькам стежити за прогресом своїх дітей. Від щирого серця хочемо подякувати, що ми не залишилися сам на сам із війною і всіма цими викликами, — каже він.

Коли розмова заходить про майбутнє дітей, Данило хоче, аби його учні не шукали життя деінде, а залишалися вдома, в рідній країні, яку зможуть змінити на краще. І щоб покоління, яке зараз вчиться під землею, нарешті побачило життя без війни.

Діти проводять активну розминку на глибині в 7 метрів під землею.

Вхід до підземної школи, де у дві зміни навчаються 600 дітей.

Спільна Мрія

Для школярів від цифровізації теж значні переваги. У застосунку вони можуть наочно побачити розклад, теми уроків, оцінки, а також в будь-який час звернутися до бібліотеки контенту, де зібрані короткі відео й освітні серіали на різну тематику.

Важлива функція — цифровий учнівський квиток. У Запоріжжі його вже можна використовувати для пільгового проїзду у громадському транспорті. Достатньо лише показати на смартфоні Мрію.ID.

Окремий блок можливостей — для батьків. Вони можуть стежити за успішністю дітей без шкільних чатів і дзвінків, пояснює Хілько: «У самій Мрії є внутрішній месенджер. Не потрібно телефонувати вчителю о десятій вечора. Можна просто написати повідомлення у застосунку з проханням, наприклад, пояснити, чому в дитини саме така відмітка».

Данило Хілько у школі, яка стала для нього не просто роботою, а й захопленням.

Один з уроків у підземній школі.

Наступний крок, про який мріє Данило — повноцінний запуск у школах Запоріжжя ще однієї функції екосистеми. «Мрійки» — це внутрішня мотиваційна валюта для школярів:

— Припустимо, що дитина пройшла вікторину, переглянула відео або підвищила свій середній бал. За це отримує бонуси від партнерів на розваги чи дозвілля, наприклад, квитки в кіно. Це чудова мотивація.

Окрім уроків, Данило, як адміністратор Мрії, записує короткі відеоінструкції для колег, пояснює, як працювати з екосистемою, допомагає переносити журнали й формувати звіти.

Найбільше роботи, розповідає Данило, припадає на початок кожного семестру. Саме тоді потрібно перевірити усіх учнів у екосистемі, сформувати класи, внести навантаження вчителів, налаштувати розклад уроків, внести інформацію щодо канікул, сформувати звіт відвідуваності учнів. Втім, після цього система фактично бере більшість процесів на себе й надалі працює автоматично.

— Робота адміністратора Мрії подекуди непомітна. Мені потрібно перевірити наявність всіх учнів та вчителів в освітньому реєстрі, проводити перевірки класів, перед новим навчальним роком сформувати всі необхідні дані. Якщо казати про фідбек, то ніхто не підходить і не каже «Ви змінили моє життя». Але коли тобі пишуть «о, дякую, зрозуміло» — цього вже достатньо, — усміхається він.

Наразі Мрією користуються вже понад 3800 шкіл – це кожний четвертий заклад в Україні — а також понад 600 тис. користувачів — учні, вчителі, батьки й адміністрація шкіл.

Мета полягає в тому, щоб кожен заклад освіти, який хоче працювати із сучасною цифровою системою, мав доступ до якісного державного рішення, яке можна швидко впровадити. Швейцарія продовжує підтримувати Україну у сферах цифровізації та електронного управління і вже виділила на це 58,7 млн швейцарських франків (3,3 млрд грн) протягом 2024–2028 років.