У навколишньому хаосі ми з чоловіком намагалися зберігати спокій, не піддаватися паніці, приймати зважені рішення, акумулюючи ресурси для допомоги людям довкола. Ми вирішили залишитися в Києві та наскільки можливо займатися волонтерською діяльністю. Неймовірне єднання з абсолютно незнайомими людьми та безумовна взаємна довіра, вчинки, які заслуговують на глибоку повагу – ось що хочеться зберегти для відновлення України. Драматичні і трагічні події нашої історії – депортація кримських татар 1944 року, анексія Криму 2014, війна 2022 загартували нашу культурну ідентичність, зміцнили нас та сформували культурний імунітет. Саме це мотивує мене бути сьогодні у перших рядах культурного фронту, боронити кордони української та кримськотатарської культурної спадщини, шукаючи при цьому спільних сенсів, наповнених взаємною повагою та взаємопідтримкою двох незламних народів.

Ми рухаємось вперед, втілюючи наші мрії та ідеї, незважаючи на виклики, кинуті нам безглуздою війною. Проєкт «Сенси, що об'єднують», який втілюється за підтримки Швейцарії, залучає людей незалежно від національності та віросповідання, бар'єрів та відстаней. Ідея єдності є головною. Я пишаюся, що в нас така чудова країна і такі неймовірні, сильні духом люди!